Система державного регулювання України переобтяжена надмірними повноваженнями органів влади.
Величезна кількість державних структур, яким надані регуляторні повноваження під гаслом захисту
прав споживачів та державних інтересів, в більшості не виконують ці функції, а просто продукують
величезну кількість паперів та, за рахунок заплутаності, несистемності, наявності великої кількості
суперечливих норм у різних регуляторних актах, стають нерідко корупційними осередками.
Владні структури, яким надані регуляторні повноваження, здебільшого займаються каральними
перевірками, а не регулюванням ринків з метою забезпечення їх розвитку. За даними Міжнародної
фінансової корпорації, Україна і Таджикистан стали за підсумками 2013 року двома країнами, де
перевірки мають тотальний характер. Щорічно перевірялися 95% суб'єктів господарської діяльності.
Лише за 2014 рік було в Україні було проведено 594 974 перевірки підприємств (навіть попри те, що у
другому півріччі було введено мораторій